Агропромисловий комплекс — один з головних двигунів економіки України. Саме він забезпечує країні валютну виручку, робочі місця та стабільність у зовнішньоторговельному балансі. Але попри це, щороку бюджет втрачає мільйони гривень через тіньові схеми в експорті сільськогосподарської продукції.

Як працюють експортні схеми в агросекторі

Більшість махінацій пов’язані з маніпуляціями навколо документів, заниженням вартості товарів та фіктивними експортерами. За паперами компанія вивозить за кордон зерно чи іншу продукцію, але фактична виручка або не повертається в Україну, або занижується у звітності. Це дозволяє уникнути сплати податків і вивести гроші в тінь.

Ось найпоширеніші схеми:

• Фіктивне підприємство-експортер. Створюється нова компанія, яка швидко оформлює партії продукції на експорт, але не сплачує ПДВ і податки. Через кілька місяців така компанія зникає.
• Заниження вартості. У документах вказується значно менша ціна, ніж реальна ринкова. Наприклад, тонна пшениці, яка коштує $250, за паперами продається за $100.
• Офшорні прокладки. Український виробник нібито продає товар компанії в офшорі, а та вже — кінцевому покупцю. Різниця осідає на рахунках у закордонних банках.
• Псевдоекспорт. Часто трапляється, що продукцію фізично навіть не вивозять з країни, але на папері вона “виїхала”, а держава ще й компенсує ПДВ.

Хто втрачає і скільки

У таких махінаціях програє передусім держава. За офіційними оцінками, щороку бюджет недоотримує мільярди гривень через тіньові схеми в аграрному експорті. ПДВ не сплачується, податок на прибуток — теж. Крім того, нелегальний обіг валюти призводить до тиску на національну валюту і фінансову систему.

Втрати несуть і чесні підприємці. Вони змушені конкурувати з тими, хто працює в тіні й отримує надприбутки за рахунок обходу законів. У результаті легальний бізнес стає менш прибутковим і часто змушений або згорнути діяльність, або теж «адаптуватися» до тіньових правил гри.

Які галузі найбільш вразливі

Найбільше махінацій фіксується у таких напрямках:

• Зернові культури (пшениця, кукурудза, ячмінь)
• Олійні культури (соняшник, соя, ріпак)
• Фрукти та овочі
• Мед
• Продукція тваринництва

Це пов’язано з великим обсягом експорту, високою рентабельністю та можливістю швидко перевезти великі партії продукції без значних логістичних складностей.

Що можна змінити: конкретні кроки

Щоб зменшити масштаби махінацій, потрібні не просто гучні заяви, а реальні дії. Ось кілька практичних рішень, які можна впровадити:

• Автоматизація обміну даними між митницею, податковою і банками. Це дозволить швидко виявляти фіктивні операції та аномальні транзакції.
• Посилення контролю за поверненням валютної виручки. Закон зобов’язує експортерів повертати валюту в країну — це потрібно жорстко контролювати.
• Публічний реєстр експортерів та їхніх бенефіціарів. Так можна уникнути ситуацій, коли одна особа контролює десятки фіктивних фірм.
• Умови відшкодування ПДВ лише після перевірки контрагентів. Часто саме на ПДВ робляться найбільші махінації.
• Цифрова система обліку залишків на складах. Вона дасть змогу відстежити ланцюжок руху товару від поля до порту.

Український агросектор має великий потенціал, але поки частина його працює за сірою схемою, країна не зможе використати цей потенціал повністю. Прозорий і чесний експорт — це не лише прибуток для бюджету, а й репутація країни як надійного партнера. Якщо правила будуть однакові для всіх, виграють і держава, і бізнес, і суспільство загалом.

business